************

                                                                 

Тільки той, хто взує твої черевики і з початку пройде увесь твій шлях,
власне, тільки той потім має право сказати, що ти щось тут зробив не так.
Що десь міг ти вище стрибнути, краще старатися, до цілі швидше прийти.
І на спині не бив би собі тату, і з повагою ставився б до святих.

Куди б міг піти вчитися і яким видатним науковцем міг би стати.
Що міг краще себе поводити на публіці за двадцять секунд до страти.
І як треба було триматись рівніше, там, де ти не втримався і упав …
Чуєш, тільки хто взує твої черевики, інші не мають жодних підстав.

А, можна, як в книжці, тій, що потім зняли кіно: їсти, молитись, кохати.
Забудь про стереотипи і штампи, ми всі покалічені ними, брате.
Може, Він саме це хотів сказати: всі помиляються, всіх ковтне земля.
Той не може судити, хто не взув твої черевики і не знає твій шлях.

                                                                                    Марко Терен

Страшнее Кузьки зверя нет ;)

Ну вот, предлагаю познакомиться - Кузьма Второй.

Первый покинул нас еще в ноябре, но озвучить я могу это только сейчас. Верю, что он снова молодой и здоровый резвиться на зеленой лужайке в своем собачьем раю.
А мы страшно переболев и перестрадав от потери решили, все таки, снова пройти этот путь. Перебрали множество разных пород и остановились на том же пекинесе, перебрали столько красивых  имен и не придумали ничего, кроме того же Кузи.
Вот он - страшный зверь, весом в четыреста пятьдесят грамм.

Наше пушистое счастье.