четверг, 14 июля 2016 г.

Були у мене за дитячих літ ...

Були у мене за дитячих літ
такі блакитні очі,
як згадати,
що часто навіть білий світ
мені здававсь голубуватим.
І в тому світі не було
ні тіні чорної,
ні плями, -
лише довір'я, і тепло,
і щедре сонце над полями.
Але ввійшло в дитячі дні
небачене
і неймовірне доти -
червоний колір крові на війні
і чорний колір людської скорботи.
Ввібрали очі відтинки нові.
Зробились очі темні і похмурі.
Вони були,
як хмари грозові,
коли на світі підіймались бурі.
Вони ставали сивими, як дим,
коли пожежі землю шматували
і чорні кулі хлопцям молодим
холодну смерть поспішно роздавали...
Змети,
Майбутнє,
горе і жалі.
Живі живих не будуть убивати.
І цілим поколінням на землі
здаватиметься світ голубуватим.

                             Ліна Костенко

7 комментариев:

  1. Нет слов , печально. Особенно, когда думаешь о детях.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. И так хочется, чтобы было, как в последних строчках...

      Удалить
  2. ... І чорний колір людської скорботи.
    До мене сестра прилетіла з України, другий день слухаю те, що в інтернатних листах не напишешь та по скапу не розповісишь.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. ...і чорні кулі хлопцям молодим
      холодну смерть поспішно роздавали...

      Мороз по щкірі від цих слів. Кожен день гинуть наші хлопці...

      Удалить
  3. Щось не те діється, не знаю, хто винен і що робити, але весь цей жах може розтягтись на десятиліття, схоже на те, як в старій казці - найкращих юнаків і дівчат відводили дракону-людожеру на відкуп(((

    ОтветитьУдалить