пятница, 14 апреля 2017 г.

То ж не була вузесенька стежина...


То ж не була вузесенька стежина.
Там цілі юрми сунули туди.
І плакала Марія Магдалина,
що не подав ніхто йому води.
Спішили верхи. їхали возами.
Похід розтягся на дванадцять верст.
І Божа Мати плакала сльозами —
та поможіть нести ж йому той хрест!
Чи ви не люди?! Що за чудасія,
дають старцям, підсаджують калік.
А тут же йде, ну, добре, не Месія,—
людина просто, просто чоловік!
Юрма гуде, і кожен пнеться ближче.
Хтось навіть підбадьорює: терпи,
вже он Голгофа, он Череповище! —
хрущали під ногами черепи.
Сказати б, зброя, це хіба єдине?
Так що б зробили стражники юрбі?
А в юрмах тих малесенька людина
тягла хреста важкого на собі.
І хоч би хто! Кому було до того?
Всі поспішали місце захопить.
Воно ж видніше з пагорба крутого,
як він конає, як він хоче пить.
І він упав. І руки аж посиніли.
Тоді знайшовся добрий чоловік:
наморений, ідучий з поля Симон,
що йшов додому, в протилежний бік.
Коли ж звершилась вся ця чорна справа,
і люди вже розходилися ті,—
от парадокс: заплакав лиш Варава,
розбійник, не розп'ятий на хресті.
Чи пожалів, чи вдячен був Пілату,
чи втямив, темний, раптом щось нове:
що Божий Син таки іде на страту,
а він, розбійник,— він таки живе.
                                                Ліна Костенко.

четверг, 13 апреля 2017 г.

Тайная вечеря.


Тайная вечеря. Чистый четверг.
Всё решено. Уже завтра распятье.
Станут врагами и други, и братья.
Тайная вечеря. Времени бег...
До Воскресенья - всего лишь три дня,
страшных три дня, равных тысячелетьям.
И над пустыней - сухой, жаркий ветер...
"Отче, почто Ты оставил меня?"
Он ещё хрупкий живой человек.
Он сомневается, ропщет, страшится...
Завтра всё сбудется, всё совершится...
Слёзы бегут из-под сомкнутых век...
Рядом Мария, подруга, жена.
Тайная вечеря - словно венчанье.
Хлеб и вино, и прощенье, прощанье...
А в Иудее бушует весна...
Трудно быть Богом и слышать: распни!
Больно, немыслимо быть человеком,
избранным Господом, проклятым веком!
Тайная вечеря, дух укрепи!
Завтра... Он знает... Он крест понесет...
Время уйдет, обнулится, воскреснет...
Слышишь пасхальной мистерии песню?
Ровно три дня до великих высот...
(с) Ирина Карпинос

четверг, 6 апреля 2017 г.

...

Десь там планети в просторі без меж
яка сумна у безвісті ночівля!
А може, ми їм світимося теж?
А може ми їм - зіронька вечірня?

                                    Ліна Костенко