Ударение на последнее слово.
З кожним прожитим роком все більш усвідомлюєш цю страшну трагедію, наче розкручуєш події, аналізуєш.Як же намагалися в ті часи применшити небезпеку аварії, замовчати, поховати швиденько людей і пам'ять. Багатостраждальна наша земля!
Кожного разу, коли бачу фото хворої дитини і номер рахунку... ось він - чорний біль.
Да,есть в моем любимом апреле грустная дата...со страшными последствиями...
"Ми–атомні заложники прогресуВже в нас нема ні лісу, ні небес." Ліна Костенко
З кожним прожитим роком все більш усвідомлюєш цю страшну трагедію, наче розкручуєш події, аналізуєш.Як же намагалися в ті часи применшити небезпеку аварії, замовчати, поховати швиденько людей і пам'ять. Багатостраждальна наша земля!
ОтветитьУдалитьКожного разу, коли бачу фото хворої дитини і номер рахунку... ось він - чорний біль.
ОтветитьУдалитьДа,есть в моем любимом апреле грустная дата...со страшными последствиями...
ОтветитьУдалить"Ми–атомні заложники прогресу
УдалитьВже в нас нема ні лісу, ні небес." Ліна Костенко