четверг, 30 апреля 2015 г.

Звичайна собі мить.

Звичайна собі мить. Звичайна хата з комином.
На росах і дощах настояний бузок.
Оця реальна мить вже завтра буде спомином,
а післязавтра - казкою казок.

А через півжиття, коли ти вже здорожений,
ця нереальна мить - як сон серед садів!
Ця тиша, це вікно, цей погляд заворожений,
і навіть той їжак, що в листі шарудів.

                                              Ліна Костенко

17 комментариев:

  1. Дякую, Людмило! Ці рядки зараз - для мене. Поїду з мамою восьмого на землю прадіда у Черкаську область...не була там півжиття. І дійсно, останній спогад - як шарудів поряд зі мною у садку їжачок, коли я готувалася до вступних іспитів... А ще - парне молоко з булочкою тільки-но з печі, здоровенні вареники з вишнями, гудіння бджіл і соковиті яблука, більш ніде і ніколи небачені...

    ОтветитьУдалить
  2. Дуже люблю вірші Ліни Костенко, завжди просто, від душі, і кожному своє і зрозуміле.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Я завжди кажу, що Ліна Костенко пише наче тобі в душу зазирає.

      Удалить
  3. Неперевершена Ліна Костенко!

    ОтветитьУдалить
  4. А я коли була у зимку в Київі купила собі невеличку збірку віршів Ліни Костенко, читаю кожний день перед тим як засинаю.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Я теж часто читаю, часто прокручую те, що знаю напам'ять. Це та поезія, яка назавжди.
      Ти - молодець, не забувай своє.

      Удалить
    2. Що значить не забувай? Я про неї і не знала ніколи. За радянських часів вона не друкувалася майже, бо якось ії щось там трохи притисняли, забороняли відавати книжки, цензура була на все що вона писала (це я в інтернеті погуглила). Я тільки під час Майдану вперше її вірші для себе відкрила.
      Найбільше вразили:
      "Це ж треба мати сатанинський намір,
      чаїть в собі невиліковний сказ,
      щоб тяжко так знущатися над нами,
      та ще й у всьому звинувачувати нас!"

      Удалить
    3. Так влучно сказано про цих з нечистими намірами!
      Наталочка, під словом "своє" я мала на увазі все наше, україньке, не тільки Ліну Костенко.

      Удалить
  5. Людмила, як зажди неймовірна дяка, що виставляєте на блозі вічні вірші....торкаєтесь вічних тем...

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Мені дуже приємно, що поряд є однодумці
      Дякую, що читаєш.

      Удалить
    2. В мене після опtрації неабияки проблеми із памяттю((( Лікарі обіцяли - за рік мине....але...
      Я вирішила почати вчити вірші, кажуть, допомагає:-)
      Обов'язково візьму Вашу усю підбірку, що ви друкували у постах...

      Удалить
    3. Я дуже рада, що тобі подобається. Хай допомогає і ,взагалі, - за плечима не носити.
      Я обожнюю справжню поезію, завжди щось спливає в пам'яті відповідно до моменту.

      Удалить
  6. Этот комментарий был удален автором.

    ОтветитьУдалить
  7. С удивлением поняла,что не забыла украинский язык. Я выпускница Киевского иняза. Стихи мне понравились,спасибо!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Все хранится в закоулках памяти и никуда не исчезает). Ждет момента.

      Удалить