воскресенье, 10 сентября 2017 г.

Думками в осінь...

Думками в осінь. Їх би за вітром розвіяти.
Все нижче небо, все вищі під небом клени.
Мрій собі, жінко. Ніхто ж не боронить мріяти.
Осінь - не перешкода увірувати в зелене.
Все вищі клени й сезонно стають дорожчими
Слова на відгук, видовжені без міри.
Квадратні метри не тільки житлова площа -
Життєвий звужений простір, зона офіри.
Мрій собі, жінко. У тому є трохи спасіння
Від розуміння, що ти і дружина, і мама.
Пахнуть скороздрами мрії твої осінні ?
Отак воно й добре. Бо в когось уже снігами.
Мрій собі, жінко. Хоч часу на те і шкода.
Та мрії дешевші від крапель, піґулок, компресів.
В осені, як і в тебе, буває важка хода,
Коли вона не встигає за розкладами тролейбусів.
Коли забува парасольку, мобільний і дощовика,
Коли недоречно вдягне уранці затеплого кардигана.
Мрій собі, жінко. Бо насправді в твоїх руках
Усе недосяжне, прекрасне і бездоганне.
І оці проминущі дні, і оці зависокі клени,
І над кленами низько нахилене тепле небо.
Мрій собі, жінко. І мрії натхненно вбирай в зелене,
Бо осінь - не перешкода повірити трохи в себе.
                                                 

                                                Дзвінка Торохтушко

2 комментария: