суббота, 23 июня 2018 г.

************

                                                                 
Тільки той, хто взує твої черевики і з початку пройде увесь твій шлях,
власне, тільки той потім має право сказати, що ти щось тут зробив не так.
Що десь міг ти вище стрибнути, краще старатися, до цілі швидше прийти.
І на спині не бив би собі тату, і з повагою ставився б до святих.
Куди б міг піти вчитися і яким видатним науковцем міг би стати.
Що міг краще себе поводити на публіці за двадцять секунд до страти.
І як треба було триматись рівніше, там, де ти не втримався і упав …
Чуєш, тільки хто взує твої черевики, інші не мають жодних підстав.
А, можна, як в книжці, тій, що потім зняли кіно: їсти, молитись, кохати.
Забудь про стереотипи і штампи, ми всі покалічені ними, брате.
Може, Він саме це хотів сказати: всі помиляються, всіх ковтне земля.
Той не може судити, хто не взув твої черевики і не знає твій шлях.
                                                                                    Марко Терен

2 комментария: