Дзвенять у відрах крижані кружальця.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй , певно, сняться повні жмені груш.
Село в снігах, і стежка ані руш.
Старенька груша дихає на пальці,
їй , певно, сняться повні жмені груш.
Їй сняться хмари і липневі грози,
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
Ліна Костенко
Чиясь душа, прозора, при свічі.
А вікна сплять, засклив мороз їм сльози.
У вирій полетіли рогачі.
Дощу і снігу наковтався комин,
і тин упав, навіщо городить?
Живе в тій хаті сивий-сивий спомин,
улітку він під грушею сидить.
І хата, й тин, і груша серед двору,
і кияшиння чорне де-не-де,
Все згадує себе в свою найкращу пору.
І стежка, по якій вже тільки сніг іде...
Ліна Костенко
Проникливий вірш, кожне слово, кожен рядок торкається душі.
ОтветитьУдалитьНастільки все уявляю собі, як бачу.
УдалитьЛюда, красивое зимнее стихотворение. Я хорошо понимаю разговорный украинский. Жила в восточном Крыму, там было много украинцев.
ОтветитьУдалитьНо вот стихотворение было трудновато разшифровать.
Не согла понять, что такое "кияшина". И вот нашла перевод и пояснение слова. Можно оставлю здесь, в комментариях? В противном случае не показывай комментарий.
У нас сейчас стоят морозные дни и так хорошо восринимаются
"Дзвенять у відрах крижані кружальця."
Анна Дудка
Звенят в ведре ледышечки-кружальца.
Село в снегах, на тропке – ни души.
Дыханьем груша согревает пальцы,
Ей, видно, снятся горсти груш в тиши.
Ей снятся тучи и июля грозы,
Душа, прозрачна, чья-то при свече.
Спят окна, застеклил мороз им слезы.
На юг все улетели рогачи.
Труба дождя и снега наглоталась,
Плетень упал, да что тут городить?
Живет в той хате седенькая память,
Она под грушей летом всё сидит.
И хата, и плетень, и груша средь двора,
Чернеет кияшиння* кое-где.
И вспоминается им лучшая пора.
По тропке только снег один идёт...
_________________________________________
*Украинское слово "киях" является диалектным. По-русски означает кукурузный початок. В некоторых украинских сёлах на зиму хаты для тепла обкладывают так называемым "кукурузинням", иногда "очеретинням" (от "очерет" - камыш), а также соняшником, т.е. подсолнухом. – Пояснение прислал Евгений Орёл.
Очень хороший перевод, я в свое время таких начиталась, что волосы дыбом...
УдалитьДа, все правильно, это сухие стебли кукурузы вместе с листьями, ими и у моей бабушки до того, как обложили хату кирпичом, утеплялась на зиму северная стена. Ближе к весне эти стебли потихоньку отдавали корове.
Снова перечитываю)
УдалитьДа, и у меня в голове крутится, еще и снег за окном...
УдалитьТолько все это с примесью грусти - такая же картина была в опустевшем бабушкином дворе, а потом и вовсе все исчезло. Я восемь лет назад ездила туда посмотреть, зря конечно, - месяц на сердечных каплях сидела. Только яма от погреба да старые деревья во дворе...
Piękny, Ludmiło.
ОтветитьУдалитьPozdrawiam serdecznie:)
Uwielbiam to...
УдалитьPozdrawiam.
Це щось неймовырне! Лына Василывна - це наш сучасний геный. У горлы так ы застряв клубок, особливо на останньому рядочку.
ОтветитьУдалитьШановна Людмило, я вас читаю уже чималий час, та жодного разу не коментувала. Але натрапивши на такого вырша - выдважилася. :-) Будь ласка, пыдкажыть, з якоъ збырки ви цитуэте выршы Лыни Костенко, я би й собы хотыла придбати таку чудову книжку. А то в мене в домашный быблыотечцы лише эдина прозова книжка поетеси. Дякую.
Також прошу вибачення за не зовсым украънську "кирилицю". Маю проблему з комп'ютером, поки вын в ремонты - користуюся старим планшетом, в якому нема украънськоъ мови.
Дуже рада, що завітали!
УдалитьВірші із різних збірок і з різних сайтів, я дуже люблю творчість Ліни Костенко, тому, де натраплю, звідти і беру. Наприклад, є сторінка на Фейсбуці, є сайти шанувальників, поетичні сайти . Потрібно погуглити. У мене або в електронному вигляді або вірші, переписані від руки.
Р.S. Колись на друкарській машинці, де не було українських літер, використовували знак оклику.
Щиро вдячна за пояснення. Та за знак оклику дякую. Бо моя техн!ка щось затримуэться у ремонт!. :-)
УдалитьБуває...
Удалить