воскресенье, 23 октября 2016 г.

Струнно.


тіні довгі й чіпкі
наче пальці арфістки
тільки арфа мовчить
бо невдовзі – зима
а в теорії струн
зашифровано звістку
що буття – тільки мить
де нічого нема
осінь – це торжество
мерехтливих ілюзій
сходять піною дні
в'язне в осаді ніч
наче лід у воді
розчиняються друзі
вороги і байдужі –
все і всяк зусібіч
тільки тіні тримаються
довго і міцно
як останній рубіж
як преамбула сну
і насвистує вітер
уявній арфістці
ледве чутний мотив
із теорії струн

                                   Юр Іздрик

14 комментариев:

  1. Така от собі філософія осені, дуже проникливо)))

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Мені, взагалі, подобаються його вірші.

      Удалить
  2. Красиво!

    В субботу была на симфоническом концерте, а там на арфе играли. Красивый инструмент.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Завидую тебе изо всех сил:) У меня редко бывает возможность посетить подобные мероприятия.

      Удалить
  3. Чудовий вірш!
    "а в теорії струн
    зашифровано звістку
    що буття – тільки мить
    де нічого нема"..........и я зависла..,стоит только вдуматься!!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. В справжніх віршах завжди так - зависаєш над кожною строкою.

      Удалить
    2. Це дійсно так!А ще музика сприяла зависнути,по телевізору був включений музичний канал і йшов кліп з фільму "Професіонал"(мелодію,думаю,знаєте)...,ось так збіг :))

      Удалить

    3. Ну, звісно, Морріконе ... починала слухати ще на кассеті.

      Удалить
  4. Слова просто льются!Красиво!

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Да... плывут:)
      А мы с тобой похоже чувствуем стихи.

      Удалить