Шалені темпи. Час не наша власність.
Фантастика - не мріяв і Жюль Верн.
Кипить у нас в артеріях сучасність.
Нас із металу виклепав модерн.
Душа належить людству і епохам.
Чому ж її так раптом потрясли
осінні яблука, що сумно пахнуть льохом,
і руки матері, що яблука внесли?!
Ліна Костенко
Фантастика - не мріяв і Жюль Верн.
Кипить у нас в артеріях сучасність.
Нас із металу виклепав модерн.
Душа належить людству і епохам.
Чому ж її так раптом потрясли
осінні яблука, що сумно пахнуть льохом,
і руки матері, що яблука внесли?!
Ліна Костенко
Каждое слово как молот. Пронзительно!
ОтветитьУдалитьДа, как так не вдруг, но произошло, что мы принадлежим времени, а не оно нам. Но это просто констатация факта, а ... руки матери...
УдалитьЭто точно пронзительно.
Як гарно, що немає у мене ніяких шалених темпів, а осінні яблука є)))
ОтветитьУдалитьТвоя реальність - моя блакитна мрія, але може то мені тільки здається? Хоча нема чого жалітись, бо в мене є і темпи і яблука.
УдалитьПовна гармонія:)))
А в мене темпи дійсно шалені...немає коли у гору глянути, а вже і яблучна пора настала...
ОтветитьУдалитьВ мене по-різному буває, але темпи частіше. Ось прийде зима, буде більше часу.
УдалитьШалени темпи...
ОтветитьУдалитьАга. Я часто вспоминаю с грустью восточную мудрость: " Кто понял жизнь, тот не спешит".
Удалить