Нехай підождуть невідкладні справи.

   Нехай підождуть невідкладні справи.

   Я надивлюсь на сонце і на трави.

   Наговорюся з добрими людьми.

   Не час минає, а минаєм ми.

   А ми минаєм... ми минаєм... так-то...

   А час - це тільки відбивання такту.

   Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.

   Час - не хвилини, час - віки і вічність.

   А день, і ніч, і звечора до рання -

   це тільки віхи цього проминання.

   Це тільки мить, уривочок, фрагмент.

   Остання нота ще бринить в повітрі,

   дивися: Час, великий диригент,

   перегортає ноти на пюпітрі.

                                                     Ліна Костенко