среда, 15 июня 2016 г.

Знову...

Дощ учора почався з вечора. Лив і лив, неначе плакав. Одноманітно і рясно.
Люди стояли обабіч дороги.
Під парасолями, із запаленими свічками та лампадками.
Чекали.
Годину... і другу...
Бо з війни повертався сусідський хлопчина.
З війни із чудернацькою назвою - АТО.

16 комментариев:

  1. Горе батьків неможливо уявити...

    ОтветитьУдалить
  2. Посмотрела в Интернете, что такое АТО...

    ОтветитьУдалить
  3. Знову страшне горе. Кожного разу сподівання, що це в останній раз.
    В голові рій думок, в серці смута і страшна правда - це вже стало нашим життям.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Це стало майже буденним і це так страшно.

      26 років, виріс у нашому районі.

      Удалить
    2. Разом з тим існує інша проблема: декілька знайомих, які були в АТО, хто рік, хто менше побули вдома і не змогли жити без війни, так і кажуть, що не можуть вже так просто жити, як раніше, не вистачає адреналіну, рідні вмовляли їх залишитися вдома, ні, не вмовили.

      Удалить
    3. Саме так. Хлопці минулого літа були у відпустці, приходили до чоловіка, в розмові між собою, один спитав іншого: "Ти бачиш себе в цьому житті?" і другий відповів:"Ні"

      Удалить
  4. Безкінечні сльози... Скільки ми ще витримаємо...

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Я не знаю. Кожного дня хлопці гинуть.

      Удалить
  5. В 2014г. літом у нас на мкрн. був похорон хлопця,якому було всього 22 роки!!Загинув в АТО,а точніше убили його подонки-виродки!!..Мене там не було,давно вже не живу з батьками..,но була подруга та мій батько...,то казали,там таке було,такі крики,мати хлопця несамовито кричала від горя....Плакали всі,народу будо майже весь мкрн...Він був перший,хто загинув з нашого мкрн!!!..Коли мені це розповідали,спокійно слухати це не можливо...,хіба можна уявити відчуття матері,яка поховала свою дитину? Ні!!! Нікому такого не побажаєшь!!!..Скільки хлопців гине і скільки ще повинно загинути,щоб це все закінчилося??????????????????? Ніхто не відповість коли закінчиться цей жах!!!

    ОтветитьУдалить
  6. З нашого міста загибло на війні двоє, один був воєнним 27 років, другий 41-річний батько двох дітей, призваний, загинув під Дебальцево, а третій також призваний, захищав Донецький аеропорт, здоров'я втратив, повернувся додому, покинув жінку і підірвався на граніті на березі річки.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Про цю проблему спеціалисти почали говорити одразу, як все почалось. Не всі мають міцні нерви і скільки зброї вже вивезено із зони, нікому не відомо.

      Удалить