понедельник, 27 июня 2016 г.

Сосновий ліс перебирає струни...

Сосновий ліс перебирає струни.
Рокоче тиша на глухих басах.
Бринять берези. І блукають луни,
людьми забуті звечора в лісах.
Це - сивий лірник. Він багато знає.
Його послухать сходяться віки.
Усе іде, але не все минає
над берегами вічної ріки.
Світає світ в терновому галуззі.
Кладуть вітри смичок на тятиву.
Десь голос мій шукає моїх друзів,
і хтось чужий кричить мені: ау!
І знову тиша. Лиш блукають луни,
Крізь день, крізь мить, крізь душу, крізь віки.
Сосновий ліс перебирає струни
над берегами вічної ріки...
                                    Ліна Костенко

8 комментариев:

  1. Чудово написано, читаєш і наче подих стримуєш від краси вірша:))

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Особисто у мене від цих образів просто мову віднімає... "Кладуть вітри смичок на тятиву..."

      Удалить
  2. И не говори, нет слов. Красиво и хочется в сосновый лес.

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Я недавно ездила к родителям , вот где сосновые леса! Ходили с братом за грибами, вернее, брат за грибами, а я - на сосны посмотреть, вдохнуть воздух... скучаю по этому лесу.

      Удалить
  3. Очень красивые строки!!!
    А я была в сосновом лесу/бору в Черкасской обл.!!Ощущения невероятные,а звуки,звуки какие,а воздух...ммм,и такое впечатление,что твой слух в три раза,а то и больше острее....,это всё из-за эха!! :)

    ОтветитьУдалить
    Ответы
    1. Сосны стоят, как колонны, лес кажется розоватым из-за цвета коры и сухой мягкий ковёр из иголок...

      Удалить